1 лютого 2019 року Конотопська служба зайнятості відзначила 100-річний ювілей.
Передувала цьому довга історія.
Створення Служби зайнятості в Конотопі бере свій початок з опублікування положення про Біржу Праці на Україні у газеті «Ізвестія» № 34 від 1 лютого 1919 р.
Вже 23 травня 1919 року Конотопська газета «Деревенская жизнь» опублікувала статтю інструктора Конотопської Біржі праці Наркомату Праці В. Максименка «Конотопська Біржа Праці», в якій повідомлявся устрій організації. В.Максименко зазначає, що Біржа праці - самостійний державний посередницький апарат, керований колегією з 7 осіб: 5 представників від профспілок, 1 - від раднаргоспу та 1 - від місцевого відділу праці.
Керівним органом Біржі Праці був відділ ринку праці Наркомпрода, який надавав всі необхідні вказівки для внутрішньої роботи біржі. Колегія вирішувала всі питання місцевого характеру, які виникали в процесі роботи Біржі. Всі її постанови приводились у виконання без санкції інших місцевих державних органів.
Біржа Праці була побудована на принципі секційного ділення за професійною ознакою. Кожною секцією завідував відповідний представник профспілки. Форми діловодства звітності та статистики вироблялися центром загальноприйнятими для всієї України і санкціонувалися або видозмінювалися періодичними з’їздами завідувачів Бірж Праці.
Біржа Праці проводила реєстрацію громадян, які шукали роботу, вела облік вільних робочих місць, надавала послуги по найму робочої сили.
При Біржі Праці були організовані курси для підлітків, які надавали допомогу молоді для вступу у школи виробничого навчання та на курси професійної підготовки.
Згідно архівних даних в 1926 році в Конотопському окрузі було зареєстровано 5049 безробітних. В основному це некваліфікована робоча сила, а також люди, які прибули в м. Конотоп із сільської місцевості.
Станом на 01.10.1927 року безробітних в Конотопському окрузі було 1018 осіб, на 01.04.1928 – 2398 осіб, на 01.10.1928 – 1817, на 01.10.1929 – 2683.
Головну трудову допомогу безробітні отримували в комітеті по боротьбі з безробіттям при Біржі Праці.
Було направлено на роботу: 1926 рік - 1101 особу, 1928 р. – 4762, 1929р. – 4381.
Біржа направляла безробітних на постійну, а також сезонні роботи: збір буряків, виробництво цукру та ін. Молодь направлялася на роботу понад існуючу броню.
Важливим видом трудової допомоги безробітним була організація трудових та виробничих колективів, що створювалися передусім для виробництва нескладних товарів широкого вжитку на базі недіючих цехів, підприємств, майстерень і працювали на договірній основі. Протягом перших шести місяців з дня створення їх звільняли від сплати податків. Зарплата в таких колективах була дещо вищою, ніж на громадських роботах.
Станом на 01.10.1928 в Конотопі було 9 таких колективів, а через рік - 10.
Протокол засідання ліквідкома "О ликвидации Конотопского окркомбеза" від 21.11.1930 року повідомляє, що таким колективам було видано в займ 4152 р. Діючий оборот колективів в 1926-27 рр складав 1348 руб. Колективам надавалась допомога: за рік вони отримували 27 936 р., з них 7500 р. з місцевого бюджету.
Біржа Праці періодично змінювала склад безробітних, зайнятих на громадських роботах, у трудових та виробничих колективах, аби трудову допомогу отримало якнайбільше безробітних.
Згідно матеріалів засідання президії Конотопської міської ради народних депутатів від 16.07.1926 відомо, що в м. Конотопі організовувались заходи сезонного поліпшення безробіття, а саме для очистки р.Єзуч було залучено 300 осіб безробітних та 50 осіб – для роботи по благоустрою міста. В цей час допомогу отримували 510 безробітних в розмірі 10-15 крб.
Щоб надати кваліфікацію безробітним в 1929 році було влаштовано два випуски 3-місячних курсів по 200 осіб мулярів та тинкарів і дві групи курсів українознавства на 1500 осіб.
Починаючи з 1930 року, коли були ліквідовані біржі праці, організований набір робочих, особливо з сільської місцевості був однією з форм планового територіального перерозподілу трудових ресурсів в Україні. Розподіл робочої сили проводився переважно на Донбас, Харківський тракторний завод, заводи Дніпропетровська та Запоріжжя. В той час через організований набір проходило щорічно по державі більше 3 млн. чоловік.
З червня 1941 року з метою вирішення проблеми дефіциту кадрів на підприємствах створюються бюро по обліку та розподілу трудових ресурсів.
У післявоєнні часи окремі функції Служби зайнятості виконували відділи по оргнабору при облвиконкомах, а пізніше відділи по використанню трудових ресурсів, а також відділи кадрів підприємств, організацій, установ.
У 1968 році почала відновлюватись служба працевлаштування. У великих містах при обласних відділах на принципах госпрозрахунку створюються пункти інформації населення про потребу підприємств у робочій силі, які надавали лише таку інформацію. Замість них та на їх базі у 1972 році були організовані бюро по працевлаштуванню та інформації населення. У 1973 році було створено Сумське бюро по працевлаштуванню. З 1982 року на ці бюро покладаються питання перерозподілу трудових ресурсів: працевлаштування, оргнабір та переселення сімей.
На той час в Конотопі працювало відділення Сумського бюро по працевлаштуванню. Існувало воно за рахунок відрахувань підприємств за надані послуги по направленню робітників на ці підприємства та відрахувань з місцевого бюджету.
21 грудня 1990 року відповідно до Постанови Ради Міністрів №381 "Про створення державної служби зайнятості в Українській РСР" на базі служби працевлаштування була створена Державна служба зайнятості.
Першим директором, яка очолила службу зайнятості в Конотопі була Гришина Лідія Іванівна.
Більше 15 років очільником Конотопського центру зайнятості був Удод Віталій Іванович.
Після нього посаду директора обіймав Петренко Ігор Вячеславович.
З липня 2012 року і по теперішній час директором Конотопського міськрайцентру зайнятості працює Толкачов Геннадій Олександрович.
На сьогодні Конотопський центр зайнятості налічує 32 фахівця з питань зайнятості, справжніх професіоналів своєї справи.
За 100 років деякі форми роботи Служби зайнятості пройшли перевірку часом і застосовуються зараз: це працевлаштування безробітних, громадські роботи, навчання та підвищення кваліфікації, виплата допомоги по безробіттю.
Але сучасний світ постійно змінюється і наша служба змінюється разом з ним. Центри зайнятості поступово перетворюються на сучасні сервісні майданчики, в роботу активно впроваджуються електронні сервіси.
Завдяки дієвому поєднанню традиційних та нових форм роботи протягом 2018 року послугами Конотопського міськрайцентру зайнятості скористалось 5,4 тис. громадян.
В напрямку добору персоналу з нами співпрацювали близько 500 роботодавців міста та району, якими було надано 3,2 тис. вакансій. Це дозволило забезпечити роботою понад 2,4 тис. шукачів роботи.
Пройшло 100 років, а напрямок професійного навчання є одним із пріорітетних в нашій роботі. Протягом 2018 року охоплено навчанням 406 осіб, рівень працевлаштування після навчання - 100%.
В минулому році ми змінили пріоритети в організації громадських робіт, поступово відмовляючись від робіт по прибиранню населених пунктів на користь робіт соціальної спрямованості.
Як приклад, роботи по відновленню парку-пам’ятки "Княгині Львової" в Бочечківську ОТГ, роботи по соціальному супроводу сімей учасників АТО та ін.
Створено умови тимчасової зайнятості для майже 550 зареєстрованих безробітних, на оплату праці яких використано 1,8 млн. грн.
Наприкінці 2018 року запроваджено нову форми роботи з клієнтами за типом рекрутингового агентства, а саме: утворено сектор рекрутингу, без збільшення штатної чисельності центру. Сектором здійснюється пошук, підбір та оцінка претендентів на посади не тільки з числа безробітних, а й з кола шукачів роботи, а також тих кандидатів, які розмістили свої резюме на інтернет-сайтах.
Конотопський міськрайцентр зайнятості оперативно реагує на виклики сьогодення, намагаючись в повній мірі задовольнити потреби ринку праці та поступово перетворюючись на сучасний сервісний центр.