Сьогодні служба зайнятості розвивається щодня, наближуючи свої послуги до шукачів роботи і роботодавців. До Путивльської районної філії звертаються різні категорії населення, спілкуючись з ними під час індивідуальних зустрічей, масових заходів задаю собі питання «Яка основна проблема, яка не дозволяє всім цим людям знайти швидко роботу?». Відповідей може бути багато, але одна з них – невисока якість робочої сили. В зв’язку з цим на перше місце виходять питання професійного навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації. Створено багато умов для розвитку саме цієї соціальної послуги, але мені здається необхідно створити нову модель підвищення кваліфікації, яка буде об’єднувати в собі декілька видів. Наприклад, направили до роботодавця на стажування двох кухарів, які мають відповідну професію. Роботодавець певний час навчає безробітних, вивчає їх рівень професійної підготовки, визначаючи на яких ділянках робота нових працівників буде найбільш ефективною. Виявляється, що необхідно підвищення кваліфікації за напрямками: прикрашання і подача готових страв. І тут вже тематично в дуже короткий термін безробітний направляється до навчального закладу, ЦПТО для вивчення саме цього напрямку роботи, який потрібен йому на новому робочому місці. Після закінчення тематичного навчання повертається до роботодавця і успішно працевлаштовується, завершивши стажування.
Виникає багато питань щодо працевлаштування безробітних, які мають хронічні захворювання і за медичним висновком не можуть виконувати роботу в звичних умовах.
Мені здається, було б доцільно доповнити ст. 14 Закону України «Про зайнятість» цією категорією безробітних для того, щоб вони мали можливість користуватись соціальними пільгами при працевлаштуванні.
Непростим виявляється питання працевлаштування сільського населення, особливо на тих територіях, де відсутнє щоденне транспортне сполучення. Люди, які проживають в селах хочуть і уміють працювати, але дуже часто прив’язані до своєї домівки. Роботодавці висловлюють бажання бачити таку категорію населення на громадських роботах, надавши право тим, хто належить до ст. 14 Закону України «Про зайнятість» до участі в громадських роботах з фінансуванням за кошти Фонду хоча б у відношенні 60/40, де 40% - кошти Фонду.
Дуже детальний аналіз надається випадкам, коли після погодження кандидатури всіх ланцюгів взаємодії між спеціалістом служби зайнятості, безробітним і роботодавцем, маємо випадки все ж таки відмови роботодавця в працевлаштуванні. Дуже часто причини лежать в площині психологічних чинників, а саме небажання шукачів роботи бути працевлаштованими саме зараз.
Отримувачі соціальних послуг, які є клієнтами служби зайнятості, мені здається, набагато скоріше б знаходили роботу, якби за зверненням служби зайнятості в відповідному регіоні вони мали прозвітувати на комісії в управлінні соціального захисту РДА про причини непрацевлаштування, служба зайнятості як член такої комісії прозвітував про свої зусилля з даного питання. Комісія повинна мати право припинити відповідні виплати або прийняти інше колегіальне рішення, яке буде стимулювати до зайнятості. Цей захід був би профілактичним.
Спеціалісти філії отримують величезне задоволення, коли вдається досягнути позитивних результатів в роботі.
Щиро бажаю всім професійних успіхів і натхнення, нехай робота приносить Вам задоволення.